Трудова книжка —
основним документом про трудове діяльність працівника. Тож, як і раніше, цей
документ підтверджує факт трудових відносин між працівником та роботодавцем. У
цьому трудова книжка — чи не найважливіший документ, наприклад, для посвідчення
трудового стажу особою, яка має бажання зареєструватись шукачем роботи чи
безробітним у центрі зайнятості.
Згідно
Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої
наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.09.1993 року №
58 (далі — Інструкція 58), трудові книжка ведуться на всіх працівників, які
працюють на підприємствах, установах та організаціях незалежно від форми
власності та організаційно-правової форми або у фізичної особи понад п’ять
днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств,
селянських (фермерських) господарств, громадян, які працюють за трудовими
договорами в іноземних кореспондентів, співпрацівників міжнародних організацій
та інших прирівнюваних до них іноземців на території України.
Записи про
прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, присвоєння розрядів,
рангів, нагородження, заохочення, звільнення вносяться до трудової книжки
роботодавцем на підставі наказу (розпорядження) не пізніше тижневого строку, а
в разі звільнення — у день звільнення, і мають точно відповідати тексту наказу
(розпорядження). Причому трудову книжку використовують незалежно від бажання
сторін трудових відносин — це документ, обов’язків для застосування. Незважаючи
на те що із запровадження системи персоніфікованого обліку роль трудової книжки
дещо зменшилася, вона аж ніяк не зводиться до формальності.
Тож при
працевлаштуванні наймана особа зобов’язана надати роботодавцю трудову книжку.
Громадяни, які стали до роботи вперше, її оформлюють не пізніше п’яти днів
після прийняття на роботу. Звісно, якщо при укладенні трудового договору
співробітник не зазначить у заяві, що це робота за сумісництвом.
Якщо трудова
книжка стала непридатною(обгоріла, забруднена, розірвана) або втрачена
(загублена) підприємством чи працівником, та за місцем останньої роботи
видається дублікат трудової книжки. Не пізніше 15 днів після заяви про втрату
трудової книжки, а в разі ускладнень — в інші строки, особі має бути видано
дублікат. Обов’язок одержання документів, що підтверджують роботу на попередніх
підприємствах, у цьому випадку лежить безпосередньо на працівникові, що
випливає зі змісту Інструкції № 58, і при заповненні дубліката трудової книжки
в розділ «Відомості про роботу» у графі 3 спочатку вноситься запис про
загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство (сумарно), який
підтверджується документами особи — пункт 5.3. Інструкції № 58.
Відомості про
роботу за сумісництвом (на тому самому або на іншому підприємстві) заноситься
до трудової книжки за бажанням працівника за місцем його основної роботи.
Отже,
відповідно до пункту 3 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку
громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету
Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року (зі змінами та доповненнями) для
реєстрації в центрі зайнятості громадянин повинен пред’явити трудову книжку, а
у разі її відсутності – її дублікат або довідку з архівної установи про
прийняття або звільнення з роботи. При пред’явлення декількох трудових книжок,
до особової картки шукача роботи чи безробітного, будуть внесені тільки дані з
однієї трудової книжки, інформація про роботу на інших підприємствах може бути
внесена тільки при умові надання підтверджуючих довідок, відповідно до вимог
Інструкції про порядок ведення трудових книжок № 58.
Головний державний інспектор праці
ТДІзПП
у Закарпатській області
Н.І.Цапулич
Немає коментарів:
Дописати коментар