Трудові відносини, права та обов’язки сторін

29.10.2015 року на базі Центральної бібліотечної системи смт. Великий Березний за участі головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області Цапулич Наталії проведено семінар на тему: «Трудові відносини, права та обов’язки сторін».

Під час семінару інспектор розповіла присутнім про порядок прийому працівників, їх права, гарантії та обов’язки в трудових відносинах. Звернула увагу на змінах внесених до Кодексу Законів про працю України, в частині укладення трудових договорів.
В ході зустрічі Наталія Цапулич відповіла на запитання, які найбільше хвилюють найманих працівників в теперішніх умовах.

Реалізація і захист прав людини

Щороку 10 грудня святкуємо День прав людини на рівні окремої людини, груп, організацій, урядів країн та ООН. Зазвичай святкування кожної річниці супроводжує кампанія з популяризації знань про людські права й «Декларацію».

Пріоритетом для будь-якої держави має бути дотримання прав і свобод людини. У 1991 році Україна, ставши незалежною державою, зробила перший крок на шляху до ствердження демократичності, верховенства права.

Так, в Конституції України окремий розділ присвячено правам і свободам людини і громадянина. Стаття 21 Конституції України визначає, що всі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Відповідно до статті 22 Основного Закону держави права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Частина 3 статті 22 Конституції України підкреслює, що за прийняття нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відсторонення працівників від роботи

Працівник може бути відсторонений від роботи на підставі статті 46 КЗпП України, а також в інших випадках, передбачених законодавством, — вони розглянуті в статті. Також аналізується, у яких випадках і ким допускається відсторонення працівників від роботи, які варіанти передбачаються нормами чинного законодавства щодо оплати часу відсторонення.

Відповідно до статті 46 КЗпП України відсторонення працівників власником або уповноваженим ним органом від роботи можливе у таких випадках:

·         поява на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

·         відмова або ухилення від обов’язкових медичних оглядів;

·         відмова або ухилення від навчання, інструктажу й перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

·         в інших випадках, передбачених законодавством.

Надаємо роз’яснення з питань обов`язкового працевлаштування інвалідів

"Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XI (Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця. Середньооблікова чисельність штатних працівників обчислюється відповідно до норм Інструкції зі статистики кількості працівників. затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286.

Виконанням нормативу вважається працевлаштування інваліда за основним місцем роботи.

Чому правила внутрішнього трудового розпорядку є необхідними

Нерідко вважають, що правила внутрішнього трудового розпорядку – це аркуш паперу, на якому зазначено дані про початок роботи, перерву на обід та кінець робочого дня у підприємствах, установах, організаціях різних форм власності.

Зазвичай такий аркуш вивішують на видному місці в офісі для ознайомлення працівників з графіком роботи. Та це лише витяг з правил. Самі правила аж ніяк не можуть вміститися на одному аркуші паперу, якщо їх надрукувати навіть найдрібнішим шрифтом.

Правила внутрішнього трудового розпорядку — це розроблений роботодавцем у встановленому порядку документ, який регламентує організацію праці за допомогою якого підприємство забезпечує дотримання трудової дисципліни та нормативну поведінку працівників.

Трудове законодавство України щодо праці неповнолітніх

Особливості праці неповнолітніх регулюються Кодексом законів про працю України, Законами України «Про відпустки», «Про охорону праці», «Про охорону дитинства», «Про зайнятість населення», нормативними актами Кабінету Міністрів України та профільних міністерств.

Неповнолітні у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Категорія «посадові особи» у трудовому законодавстві

Які категорії працівників можна віднести до категорії "посадових осіб" у розумінні пункту 5 статті 41 Кодексу законів про працю України. Чи розповсюджуються на "посадових осіб" підприємств установ організацій соціальні гарантії передбачені законодавством? Який трудовий договір (строковий чи безстроковий) може бути розірвано у порядку пункту 5 статті 41 КЗпП України?

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів“ від 13.05.2014 № 1255-VII частина перша статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) доповнено пунктом 5, відповідно до якого додатковою підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов є припинення повноважень посадових осіб.

В якому розмірі повинен нараховуватись аванс?

Виходячи з вимог ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, і не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Небезпеки «неофіційного» працевлаштування

Працівник почав роботу, а роботодавцю треба протягом 5 (п`яти) днів здійснити видачу наказу про його прийом на роботу і зробити запис у його трудовій книжці (п. 1.1. Інструкції КабМіну про порядок ведення трудових книжок працівників). Працівник ставить власноручний підпис, і він тепер "оформлений". Але буває, коли "оформлення" не відбулося, а ви про це навіть не знаєте.

Жодних компромісів з роботодавцями, які не виплачують людям зароблене!

Нещодавно Територіальна державна інспекція з питань праці у Закарпатській області підвела підсумки службової діяльності за дев’ять місяців поточного року.

В доповіді заступника начальника інспекції з питань праці Ярослава Турянського прозвучало, що впродовж цього року інспектори праці провели 189 планових та 368 позапланових перевірок. В тому числі здійснено 54 перевірки на підприємствах боржниках із виплати заробітної плати.

Бюджетні установи Закарпаття не виконують норматив працевлаштування інвалідів

Ринок праці в сучасних умовах надзвичайно насичений пропозиціями і певна річ, що інвалідам тут важко конкурувати. Щоб урівняти шанси на працевлаштування цієї категорії осіб держава на законодавчому рівні зобов’язала роботодавців створювати робочі місця для таких осіб в розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників. Втім на малих підприємствах де працює від 8 до 25 осіб роботодавці повинні працевлаштувати одного працівника з обмеженими можливостями.

Що являє собою трудова книжка?

Трудова книжка — основним документом про трудове діяльність працівника. Тож, як і раніше, цей документ підтверджує факт трудових відносин між працівником та роботодавцем. У цьому трудова книжка — чи не найважливіший документ, наприклад, для посвідчення трудового стажу особою, яка має бажання зареєструватись шукачем роботи чи безробітним у центрі зайнятості.

Відмінність трудового та цивільно-правового договорів

За чинним законодавством надання послуг та виконання робіт особою може здійснюватися на підставі трудового договору чи інших юридичних підставах, зокрема на підставі цивільно-правового договору. Але тільки трудові відносини гарантують працівнику отримання заробітної плати, право на відпустку, оплату лікарняних та інше.

Тому доцільно буде виділити деякі відмінності між трудовим та цивільно-правовим договором.

Трудові відносини громадян регулюються, зокрема Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативними актами з цих питань.

Працевлаштування неповнолітніх — важлива соціальна функція роботодавців

Право на працю має кожна працездатна особа, що досягла повноліття без обмеження терміну її трудової діяльності віком. Разом з тим, трудове законодавство допускає, що особи, яким не виповнилося 16 років, а в окремих випадках - 14 і 15 років, також можуть бути працевлаштовані. В цьому разі, держава забезпечує неповнолітнім соціальні гарантії, які не притаманні іншим категоріям працівників. Зокрема це стосується, права неповнолітніх на скорочений робочий день зі збереженням заробітку на рівні «дорослих» робітників, недопустимість залучення їх до надурочних та нічних  робіт і робіт у вихідні дні, надання відпусток у зручний для них час, не припустимість їх звільнення без згоди органу у справах дітей та інші гарантії.

Право дитини на працю

Неповнолітні в трудових правовідносинах прирівнюються до повнолітніх, а в області охорони праці, робочого часу, відпустки та деяких інших умов користуються додатковими пільгами.

Пам`ятайте! Не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. Як виняток, за згодою одного з батьків чи особи, що його заміняє, можуть бути прийняті на роботу особи, які досягли 15 років. Але для підготовки молоді до продуктивної праці допускається прийняття на роботу учнів закладів освіти у вільний від навчання час по досягненню ними 14-річного віку за згодою одного з батьків чи особи, що його заміняє.

Щодо виплати компенсації за невикористану відпустку

Статтею 24 Закону України "Про відпустки" передбачено, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей.

Про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці

Відповідно до статті 49 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП ) про наступне звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Про строки давності невикористаної додаткової відпустки на дітей до 15 років

Відповідно до статті 19 Закону України «Про відпустки» жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у т.ч. й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 73 Кодексу законів про працю України).

За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

За вимогами інспекторів праці погашено заборговану зарплату на суму 7,2 млн. гривень

Своєчасна виплата заробітної плати – вимога законодавства України. Проте, у зв’язку зі складною економічною ситуацією у державі, не вдалою господарською діяльністю окремих підприємств, сьогодні доводиться часто стикатись з таким ганебним явищем, як заборгованість із виплати заробітної плати. Від цього втрачають не тільки працівники, які вчасно не отримають платню за виконану роботу, але і держава, оскільки в казну не надходять кошти у вигляді податків, відрахувань до соціальних фондів та інших обов’язкових платежів.

Порядок звільнення працівника в зв’язку з переведенням, за його згодою, на інше підприємство

При оформленні необхідної документації про звільнення в зв’язку з переведенням на інше підприємство у роботодавців та працівників кадрової служби часто виникають певні запитання: «Як зробити все правильно? Можливо краще звільнити працівника за угодою сторін або за власним бажанням?». В той же час сама процедура такого переведення дуже проста.