Працівник почав
роботу, а роботодавцю треба протягом 5 (п`яти) днів здійснити видачу наказу про
його прийом на роботу і зробити запис у його трудовій книжці (п. 1.1.
Інструкції КабМіну про порядок ведення трудових книжок працівників). Працівник
ставить власноручний підпис, і він тепер "оформлений". Але буває,
коли "оформлення" не відбулося, а ви про це навіть не знаєте.
Подивимося на
це з боку роботодавця. КЗпП, Цивільний, Господарський і Кримінальний кодекси, а
ще маса інших законів вимагають від роботодавця масу витрат часу, сил і грошей
у зв`язку зі створенням робочого місця: облаштувати це місце, орендувати
техніку і офіс, найняти відділ кадрів, бухгалтерів, юристів для того, щоб вони
створювали ті неймовірні стоси паперів, які супроводжують найм працівника. Адже
треба скласти і мати на підприємстві: трудовий договір, посадову інструкцію,
правила внутрішнього трудового розпорядку, накази про прийом на роботу,
переведення з роботи (наприклад, у зв`язку з підвищенням у посаді), звільнення
(якщо трапилося), відомості про розрахунки і виплати заробітної плати,
відомості про відпустки, лікарняні листи, повідомлення про характер і умови
праці ... О, схоже, бібліотекар також знадобиться!.. Все це скласти по поличках
по порядку.
І поряд з цим
треба віддати більшу частину податків тільки у зв`язку з офіційною заробітною
платою нового працівника. І власне заробітну плату, звичайно!
Тепер погляд з
точки зору працівника.
11 років він
навчався в школі, потім ще 5 у вузі, потім кілька років на "досвіді
роботи", кілька вдалих або невдалих спроб працювати, а сім`ю треба
годувати. А тут HR з їх "хрестоматійними" питаннями про плани на 5 і
10 років (тут би рік протягнути з іпотечним кредитом). І ще роботодавець з його
небажанням оформляти офіційно!
Чому працівник
повинен про це задумуватися ? Адже неоформлений офіційно, він буде позбавлений
пенсії (хто знає, що буде в світі через 30-40 років), і взагалі, таке
працевлаштування не гарантує йому абсолютно нічого: ні відпустки, ні виплат за
лікарняним листком. Навіть заробітну можуть в будь-який момент не дати, і
нічого не доведеш.
Закон
недосконалий! Ось у чому біда насправді!
Прав і
роботодавець, і працівник! Адже обом доведеться знаходити компроміси в складній
системі оподаткування, де податки не дозволяють роботодавцю платити
"білу" заробітну, а працівник змушений працювати в
"нелегальному" наймі.
А тут ще в
проекті Трудового кодексу (№ 1108 від 04.12.2007, що пройшов друге читання у ВР
07.02.2012) офіційно пропонують встановити, окрім кримінальної відповідальності
роботодавця (ст. 212, 212-1), ще й штрафи працівникам за їх нелегальність!
Тому вийде, що
"нелегальний" працівник, щоб "легалізуватися", повинен
змінити роботодавця, який йому в чомусь навіть може подобатися. Або піти в
прокуратуру скаржитися.. Або власноруч взяти свою "конвертовану" заробітну
плату і піти в Податкову та Пенсійний фонд. Заплатити 57% від отриманого і ...
Виходить, що
компроміс між роботодавцем і працівником - це спільна робота. І перший повинен
прагнути зрозуміти свого працівника і його права, в т.ч. на пенсійне
страхування, а другий — набратися мужності сприяти нормальному роботодавцю в
його цілях. І, може, з часом його "конвертована" заробітна плата
стане "білої"
Головний
державний інспектор праці ТДІзПП
у Закарпатській
області
Н.І.Цапулич
Немає коментарів:
Дописати коментар