"Майбутнє варто планувати"

17 травня з 11.00 по 14.00 на площі перед будинком культури буде проведено акцію до Тижня сім'ї «Майбутнє варто планувати».  Метою акції є підвищення поінформованості жінок та пар репродуктивного віку щодо прийняття рішення стосовно планування сім'ї та ефективних методів контрацепції як альтернативи не планованої вагітності та абортам шляхом проведення широкомасштабної інформаційної компанії на території Великоберезнянського району.

Великоберезнянська ЦРБ оголошує конкурс на краще сімейне фото «Моя сім’я найкраща» ( де зображені родини під час проведення спільного сімейного дозвілля або фото з власними поробками.) та конкурс на кращий малюнок «Моя сім’я».

Тренінг „Публічні бібліотеки – мости до е-урядування у Закарпатській області”.

Проект „Публічні бібліотеки – мости до е-урядування у Закарпатській області”

         На базі Інтернет -центру Великоберезнянської ЦРБ пройшов тренінг по проекту „Публічні бібліотеки – мости до е-урядування у Закарпатській області”.

      Мета проекту: підвищення інформованості жителів Закарпаття про можливості використання е-послуг та е-урядування через запровадження надання даних послуг бібліотеками, що долучені до програми „Бібліоміст”. захід був організований для представників територіальних громад з метою популяризації можливостей е-врядування на базі районної бібліотеки .

            Проводили тренінг Андрій Вишняк - Регіональний представник програми "Бібліоміст" у Закарпатській області, та тренери завідуачка відділу читальної зали ЗОУНБ ім. Ф.Потушняка М.Григаш та завідувачка відділу інформаційних технологійта електронних ресурсів Н.Яблонська.

       З електронними послугами першими почали знайомство бібліотекарі та працівники органів місцевого самоврядування, спеціалісти РДА та низки установ.

    Учасники тренінгу отримали практичні з користування адміністративними е-послугами національного , регіонального та місцевого рівнів, а також ознайомилися з такими е-послугами як е - законодавство,е - освіта, е - зайнятість, е - транспорт та ін.

       Присутні щиро подякували за змістовно проведений тренінг та корисну інформацію.

 

Цікаві місця Великого Березного

Великоберезнянський район

РОЗТАШУВАННЯ: Знаходячись ніби в „куточку” Закарпаття, цей район проте є справжньою скарбницею для туристів і відпочиваючих. Великоберезнянський район займає площу 800 км²., із населенням 30 тис. осіб.

Загалом на території району проживають представники багатьох національностей, серед яких виразно представлені українці, роми, словаки та інші. Район межує зі Словацькою Республікою (40 км. кордону) та Польщею (33 км. кордону) на заході і півночі, має вихід у Львівську область, є сусідом Перечинського та Воловецького районів області. Тут знаходиться міжнародний автомобільний перехід Малий Березний-Убля.

Особливості місцевості: Саме у Великоберезнянському районі знаходиться найпівнічніша точка нашого краю (с. Стужиця, хребет Схiднi Бескиди). Переважну більшість території району займають лісисті гори, а найвищою точкою Великоберезнянщини є г. Лютянська Голиця (1374 м. над р.м). Значну роль у формуванні рельєфу відіграють річки Уж та Лютянка.

У Великоберезнянському районі недалеко від с. Лубня розташовані природні карстові печери, найбільша з них – 138 м. завдовжки. Біля с. Княгиня знаходяться відомі мармурові печери. А також в районі побудовано найдовший залізничний тунель в Україні - Щербин-Сянки, 908 м завдовжки.

ВЕЛИКИЙ БЕРЕЗНИЙ: Районний центр Великоберезнянщини затишно розташувався на правому березі р. Уж на відстані 41 км. від м. Ужгород. Перші згадки про селище у письмових джерелах відносяться до початку ХV ст. як володіння Ужгородської домінії графів Другетів. Селище неодноразово опинялося в самому епіцентрі боротьби різних держав. Великий Березний носить звання найбільш грозового місця в Україні, де припадає до 43 грозових днів на рік.

ВАРТО ВІДВІДАТИ

СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР - один з найбільших греко-католицьких монастирів Закарпаття, розташований у с. Малий Березний. Першим історію його заснування записав письменник Анатолій Кралицький: "Місце, на якому сьогодні розташований монастир, в минулому служило кладовищем. Шляхтичі хотіли спорудити тут господарські будівлі. Але коли почали копати рів для фундаменту, то віднайшли нетлінні мощі невідомої дівиці. Вражена знахідкою, богобоязлива родина Гомонаїв поставила на тому місці дзвіницю, в якій час від часу відбувалася літургія. Згодом прибув сюди монах з Галичини і, полонений мальовничою красою розташування, поставив собі тут келію, а в дзвіниці правив богослужіння і навчав хлопчаків грамоті. Після смерті його змінив інший чернець, за ним слідував наступний. Оскільки місце стало часто навідуваним, то Мукачівський монастир надіслав сюди монахів для постійного проживання. За допомогою графської родини у 1742 р. збудовано тут мона¬стир, а при щедрості місцевого народу згодом зведено і церкву з каменю...". Сьогодні монастир вкотре за свою 250-річну історію зазнає перебудови. Тільки шість років тому відновив свою діяльність Малоберезнянський монастир, а нині він уже посідає важливе місце в чині святого Василія Великого.

ДЕРЕВ’ЯНА ЦЕРКВА В С. БУКІВЦЕВЕ - церква св. Анни належить до дерев'яних церков барокового стилю, хоч первісно була збудована в бойківському з трьома верхами. За написом на одвір­ку, в 1791 р. церкву переробив майстер Григорій Макарович. Збережено га­рний іконостас XVIII ст. Розписи виконано 1821 р.

ДЕРЕВ’ЯНА ЦЕРКВА У С. КОСТРИНО - Костринська церква належить до видатних пам'яток української архітекту­ри бойківського стилю. Це бездоганний художній витвір, ідеально вписаний у навколишній ландшафт. Довжина церкви складає 15 м., ширина - 7 м., ви­сота вежі від фундаменту - 14 м. Покровську церкву перевезли в Кострино у 1645 р. (або 1703 р.) з села Сянки Турківського повіту Галичини. У 1761 р. проведено ремонт храму з частковою перебудовою.

ДЕРЕВ’ЯНА ЦЕРКВА У С. УЖОК - Ужоцька дерев'яна церква є своєрідною візитною карткою Закарпаття. Церква є однією з найцікавіших споруд бойківського стилю. Попри невеликі розміри, компактні форми храму з домінуючим центральним шатром справляють враження суворої, героїчної споруди. Церкву збудували у 1745 р. майстри Павло Тонів із села Бітлі на Львівщині та Іван Циганин з Тихого, про що свідчить напис над дверима.

ДЕРЕВ’ЯНА ЦЕРКВА У С. ГУСНЕ - Бойківська тризрубна дерев'яна церква побудована в 1655 р. В інтер'єрі храму зберігаються ікони та церковні книги, датовані XVII ст. На жаль, в 90-х роках минулого століття стару покрівлю замінили бляхою, зіпсувавши цим первісну красу храму. Біля церкви стоїть двох’ярусна, перекрита чотирисхи­лим дахом дзвіниця.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРИРОДНИЙ ПАРК «УЖАНСЬКИЙ» - Ужанський національний природний парк було створено у 1999 р., хоч ідея виникла ще сто років тому. У той час у Західній Європі зародився рух за охорону пам'яток природи.

У 1900 р. Австро-Угорське міністерство зем­леробства доручило знайти в Карпатах праліси для створення резерватів. Так у 1908 р. на території сучасного парку було створено резервати «Сту-жиця», площею 331,8 га., і «Тиха», площею 14,9 га.

Тепер парк займає площу 39159 га. Він розташований на гірському масиві Східних Карпат у право- та лівобережній частині верхів'я ріки Уж. Терито­рія парку має видовжену форму довжиною 45 км. і шириною 3-18 км. Парк є невід'ємною складовою єдиного у світі тристороннього польсько-словацько-українського Міжнародного біосферного заповідника "Східні Карпа­ти" і відіграє важливе наукове значення для дослідження біології і геології гір, а також для підтримки сталого розвитку всього Карпатського регіону.

Безкоштовний Інтернет - центр у бібліотеці

Інтернет –Центр Великоберезнянської ЦРБ

Інтернет – центр Великоберезнянської центральної районної бібліотеки створено за програмою “Бібліоміст”: “Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету”                       

Його створено з метою надання кожному користувачеві бібліотеки можливості вільного (безплатного) доступу до світових інформаційних ресурсів через комп'ютерну мережу Інтернет. Кожен користувач, незалежно від місця проживання, освіти, соціального стану, політичних переконань, віросповідання, має право на одержання інформації в Інтернет - центрі бібліотеки.

Він відкриває великі можливості для доступу до каталогів найвідоміших бібліотек світу, до текстів, статей і наукових видань. Читачі мають можливість отримали доступ до повнотекстових наукових журналів з різних галузей знань. Велика кількість потрібних користувачам матеріалів, розміщених у Інтернеті, просто не існує у звичайному, друкованому форматі.

         Користувачі районної бібліотеки відразу відчули переваги нової послуги в порівнянні з традиційними: замість багатоденного пошуку та перегляду інформації в читальному залі – миттєвий результат у вигляді електронної копії документа, фактографічної довідки.

 В Інтернет-центрі Великоберезнянської ЦРБ користувач має можливість :

 • замовити час роботи в Інтернет - Центрі особисто або по тел. 21-6-33;

 • використовувати Інтернет для доступу до інформаційних ресурсів;

 •одержати попередньо індивідуальну або колективну консультацію користування мережею Інтернет;

 • користуватися Інтернет протягом однієї години;

 • брати участь у презентаціях, практикумах, колективних консультаціях, групах навчання роботи в мережі Інтернет за окремим планом роботи центру;

 • стати спонсором або залучати зацікавлених осіб до фінансової підтримки Інтернет-Центру.

Без вільного доступу до інформаційних ресурсів мережі Інтернет сьогодні вже неможливо говорити про повноцінний інформаційний простір держави. У реалізації питань інформатизації суспільства ключова роль належить публічним бібліотекам. Останнім часом Інтернет став невід'ємною складовою частиною інформаційних ресурсів бібліотек, а надання доступу до нього – звичною бібліотечною послугою.

Центр обладнаний 9-ма комп’ютерами. До послуг користувачів принтер та сканер.

 Інтернет – центром постійно надаються консультації та практична допомога в пошуку необхідної інформації в Інтернет – мережі, виконуються пошукові роботи з певних тем .

Якщо раніше найактивнішими відвідувачами були учні, студенти і молодь, то зараз більший інтерес Інтернет викликає в дорослого населення: працівників освіти, культури, медицини, підприємців, безробітних і, звичайно, молоді.

 Так як це єдиний в місті безкоштовний діючий центр, то його часто відвідують гості із Словаччини.  

 Тематика запитів відвідувачів найрізноманітніша: туристичні комплекси Великоберезнянщини, архітектурні пам’ятки Великоберезнянщини,  туристичні шляхи,  стан економіки, політичний устрій в Україні, освіта, зайнятість населення, оплата праці, пошук роботи, підготовка до навчального процесу, новини, спорт, погода та інше. Студенти, школярі використовують Інтернет для пошуку курсових, рефератів, беруть участь у різноманітних конкурсах, вікторинах, спілкуються в чатах.

         На сьогоднішній день Інтернет-центр Великоберезнянської ЦРБ це сучасний інформаційний відділ, що сприяє професійному, та особистісному розвитку громадян.

Інтернет-центр допомагає задовольнити найрізноманітніші запити читачів на інформацію, в тому числі і на ту що відсутня в бібліотеці. А питання з якими звертаються користувачі різноманітні, від типових, простих до найскладніших: це і перегляд політичних та економічних новин, автомобільні новації, застосування новітніх технологій у медицині, пошук текстів улюблених пісень тощо.

Для тих хто обирає  професію проводиться віртуальний екскурс сайтами вищих навчальних закладів України „Інтернет для абітурієнтів”. Також в Інтернет-центрі створена поличка „На допомогу освіті” тут представлені путівники для вчителів української мови та літератури, фізики, географії, для вихователів групи продовженого дня та ін. Для вчителів шкіл проведено екскурс „Інтернет, як джерело одержання професійної інформації”.

В Інтернет - центрі до послуг користувачів постійнодіючий стелаж "Інформаційна зона бібліотеки" на якому представлено тематичні папки - досьє інформаційного характеру,які можуть в певній мірі задовільнити інформаційні потреби, запити нових груп читачів: підприємців, спеціалістів у сфері бізнесу, реклами, учнів і студентів, владних структур та інших.

Історія Великоберезнянської ЦРБ

З історії бібліотечної справи

Великоберезнянського району

Бібліотека. Тиша. Сподівання.

Історія і тисячі імен.

Тут зібрані думки, ідеї світу,

Разом із мудрістю віків.

Бібліотечна справа на Великоберезнянщині тісно пов’язана з просвітянським рухом, який бере свій початок з 1920 року, а саме у травні 1920 року в Ужгороді було створено товариство «Просвіта».

         Цього ж року за ініціативи прогресивної інтелігенції і зокрема учителів горожанської школи був створений окружний осередок. Він розміщувався в кімнаті приватного будинку. Приміщення читальні (бібліотеки) товариства надала сільська управа в одній з кімнат будинку .

Приміщення хати - читальні

         Число  членів «Просвіти» з року в рік зростало і проводити культурно – просвітницькі заходи ставало все важче через відсутність приміщення.

          В 1936 році за ініціативи активістів осередку розпочато будівництво будинку «Просвіти» у Великому Березному.  Відсутність коштів загальмувала будівництво.

         Силами учителів та студентів, на громадських засадах, в 1938 році було збудовано хату - читальню. У будинку було виділено приміщення і для гурткової роботи.

         З 1946 року бібліотечна система набула державної оцінки. Майже у  кожному селі району були відкриті сільські бібліотеки.  В школах та на підприємствах також створювалися бібліотеки. 

Великоберезнянська районна бібліотека для дорослих (далі  ЦРБ) заснована в 1946 році, першою завідувачкою якої була Красножон Мотря Олексіївна, завідувачем відділом культури Грега Федір Степанович.        З 1967 року бібліотеку очолила Цапулич Ганна Іванівна. (Народилася 1935 року в с.М.Березний Великоберезнянського району Закарпатської області. Спеціальну освіту здобула в Хустському культосвітньому технікумі (1958р.) На бібліотечній роботі з 1953 року, завідувала приклубною бібліотекою с.Тихий, у 1954 році переведена на посаду завідувачки бібліотекою при Великоберезнянській МТС (машино – тракторна станція), працювала методистом Великоберезнянської та Перечинської  районних бібліотек.

У 1967 році переведена на посаду завідувачки Великоберезнянської бібліотеки для дорослих.

Г.І.Цапулич

У 1979 році призначена директором Великоберезнянської централізованої бібліотечної системи. На цих посадах показала себе здібним керівником організатором і вмілим пропагандистом книги. Користувалася авторитетом серед працівників, безвідмовно виконувала різні громадські доручення.  На громадських засадах працювала секретарем партійної організації районного відділу культури, секретарем райкому профспілки працівників культури, головою ревізійної комісії Великоберезнянського райкому партії. Тривалий час брала активну участь у роботі народного ансамблю пісні і танцю «Ужанська долина».

На посаді директора Великоберезнянської ЦБС працювала до 1995 року.

Бібліотечний фонд на той час нараховував 316,0 тис. примірників, в тому числі українською мовою – 155,0 тис.   Бібліотека обслуговала 15,0 тис. читачів, в т.ч. дітей – понад 4,0 тис..

В ЦБС входили 36 бібліотек філій: сс. Бегендяцька Пастіль, Буківцьова - 1, Буківцьова - 2,  В.Бистра, Вишка, Волосянка, Гусний, Домашин, Жорнава, Забрідь - 1, Забрідь - 2, Завосино, Загорб, Княгиня, Костева Пастіль, К.Розтока, Кострино, Лубня, Луг, Люта - 1, Люта - 2, М.Березний, Мирча, Розтоцька Пастіль, Руська Мочар, Сіль, Смерекова, Ставне, Стричава, Стужиця - 1, Стужиця -2, Сухий, Тихий, Ужок, Чорноголова, Солоний.

У 1995 році було скорочено бібліотеки у селах Буківцьова - 2  та Солоний, а у 1997 – Люта - 2 , Забрідь - 2. У 2008 було скорочено бібліотеку у селі Завосино. 

На даний час ЦБС обєднує: центральну районну бібліотеку, районну бібліотеку для дітей та 31 сільську бібліотеку – філію.

У бібліотеках району працюють клуби за інтересами : «Юний еколог» /ЦРБ/, «Рідний край», /ЦДБ/,  «Етикет» /с.Б.Пастіль/, «Умілі ручки» /с.Луг/, «Рушничок» /с.Жорнава/, «Калинонька» /с.Забрідь/, «Книголюб» /с.Волосянка/, «Екологічна стежинка» /с.Княгиня/, «Рідне слово» /с.Ставне, с.Ужок/, «Народознавець» /с.Лубня/, «Краєзнавець» /с.К.Розтока/, «Веселі задаваки» /с.Кострино/, «Рідний край» /с.Люта, с.Р.Пастіль/, «Крокус» /Мирча/, «Юні історики краєзнавці» /с.Чорноголова/.

    Великоберезнянська  центральна  районна  бібліотека знаходилася за адресою: вул. Шевченка, 7. Структурні підрозділи: відділ обслуговування, читальний зал, відділ комплектування та обробки літератури.

Якщо оглянутися на роки, що минули з початку нового тисячоліття, можна констатувати – головна бібліотека району, якою є Великоберезнянська районна бібліотека, зробила значний крок для включення у соціальне середовище.

З 1995 по 1998 рік директором ЦБС працювала Іваниш Ольга Іванівна.

       З 1998 р. директором Великоберезнянської централізованої бібліотечної системи призначено – Костенко Олену Юріївну.  ( Народилася в 1957 році у         с.Р.Мочар Великоберезнянського району. В 1979 році  закінчила Хустське культосвітнє училище.  З 1980 року працювала бібліотекарем відділу обслуговування, зав. відділом комплектування та обробки  бібліотечних фондів.  За час її роботи на посаді директора у бібліотеці відбулося ряд якісних та структурних змін, що позитивно позначилися на громадсько – культурному житті. Саме

вона забезпечує високий рівень змісту діяльності бібліотеки, ініціює впровадження нових форм і методів в їх роботу.

Директор ЦБС

О.Ю.Костенко за робочим столом.

Тривалий час брала активну участь у роботі народного колективу «Музики», виступала ведучою, була читцем художнього слова.

Характерна риса діяльності Великоберезнянської  ЦРБ – активна участь бібліотечних працівників в культурному житті району.  Директор системи Костенко Олена Юріївна  бере активну участь святкуваннях Дня добросусідства з Словаччиною, та Дня добросусідства з Польшею

День Добросусідства з Словаччиною

У 2006 році районну бібліотеку переведено у інше приміщення за адресою смт. В.Березний, вул. Шевченка, 4.

На рубежі століть всі бібліотеки, в тому числі і наші переживали зміни, пов’язані не тільки з активним впровадженням нових  інформаційних технологій, але й з факторами, що залежать від попиту на бібліотечні послуги, від умов, у яких існує кожна конкретна бібліотека. Перед бібліотеками постала необхідність надання користувачам доступу до світового інформаційного простору в рамках міжнародних стандартів. Сучасний читач прагне працювати в комфортних умовах, отримувати бібліотечні послуги швидко, якісно і з максимальною повнотою. Але, нажаль більшість комфортних умов відсутні у районній бібліотеці. Та не дивлячись на це,  центральні бібліотеки намагаються будувати свою роботу таким чином, щоб забезпечити надання якісних послуг читачам .

         Якщо перейти на мову цифр, то щорічно Великоберезнянська центральна районна бібліотека обслуговує понад  2330 - користувачів, в т. ч . юнацтва - 992, яким видається понад - 30000  примірників документів.

         Бібліотечний фонд універсальний 20344 прим. документів, в т.ч. українською мовою 12081.

Одним із пріорітетних напрямків діяльності районної бібліотеки є співробітництво з владою та максимальне забезпечення доступу всіх верств населення до інформації, в т. ч. до регіональної інформації про діяльність органів місцевої влади та самоврядування. 

На жаль, інформаційний потенціал бібліотеки досить слабкий, у зв’язку з тим, що: за браком коштів обмежена передплата на періодичні видання,  кошти на поповнення фондів з бюджету не виділяються, бібліотека не має можливості використовувати інформаційні ресурси  Інтернет.

Але, не дивлячись на це, бібліотеки системи намагагаються виконувати роль посередника між населенням та владними структкурами.  

При центральній районній бібліотеці створено Регіональний інформаційний центр (РІЦ) де зібрано копії рішень, розпоряджень районної державної адміністрації та районної ради, які можуть зацікавити пересічного громадянина району. Документи надходять щомісяця, упорядковуються у теки «Рішення голови районної ради» та «Розпорядження голови райдержадміністрації» і відображаються у картотеці «Офіційні матеріали органів місцевого самоврядування», що дозволяє користувачам швидко орієнтуватися у потоці інформації.

Доводячи свою причетність до всіх соціально-культурних процесів, що відбуваються в селі, бібліотеки демонструють необхідність співпраці з органами влади. Працівники рад та сільські депутати були і є однією з провідних категорій користувачів та абонентів групової та індивідуальної  інформації. Так, 29 працівників місцевого самоврядування отримують інформацію за темами «правові засади діяльності місцевих владних структур», «земля і право», «державна підтримка та спияння розвитку малого бізнесу» та ін.

Звіт перед населенням, місцевою громадою представниками громадськості – унікальний і дуже важливий засіб комунікації. Бібліотеки району практикують проведення творчих звітів перед населенням у формі яскравих заходів, що сприяють визначенню пріоритетів подальшої співпраці з читачами та органами місцевого самоврядування. Більшість бібліотек – філіалів проводять звіти на День села.

З допомогою численного активу зібрано інформацію про історії Великого Березного та сіл Великоберезнянщини, яка зберігається у тематичній теці  «Чарівних Карпат перлина – наша славна Верховина» .

Щоб сформувати екологічну культуру у молоді, у бібліотеці було створено екологічний клуб «Юний еколог».

Уже стало доброю традицією організовувати у центральній районній бібліотеці зустрічі та обмін досвідом з бібліотекарями із Гуменного. Тут вони мали змогу познайомилися з історію районної бібліотеки, формами роботи та творчими акціями, які проводяться бібліотеками ЦБС.

У районній бібліотеці для дорослих діяла книжкова виставка «Перлини словацької літератури» та оформлено інформаційну зону "Українсько - Словацькі відносини"

Також гості мали змогу познайомитися з роботою бібліотеки філіалу с.Люта. Для них було проведено урок історії  «Рушник – літопис життя», під час якого вони познайомилися з історію с.Люта, історією рушників та їх значення у житті українців.

З 2007 року започатковано обласний огляд - конкурс «Сільська бібліотека року» який проходить  у 2 тури. Перший тур - районний, який проводився до Всеукраїнського дня бібліотек. У 2009 році кращими сільськими бібліотеками - філіями стали бібліотеки сіл Кострино, К.Розтока та Чорноголова. Завідуюча с.Кострино Тетяна Сегеда брала участь у обласному огляді конкурсі і була нагороджена цінними подарунками.

Ставлення користувачів до бібліотеки як до інформаційного центру значно змінило її імідж. Бібліотека наразі – це і своєрідний районний довідковий центр, і місце психологічної реабілітації для соціально незахищених верств населення.

Максимум зусиль працівники районної бібліотеки спрямували на створення інформаційних, фактографічних баз даних. Зосереджена в одному місці інформація дає можливість швидко знайти відомості про місцевий бюджет, оподаткування, підприємництво,  отримати уявлення про демографічну ситуацію в районі, знайти дані про установи культури, медичні, навчальні заклади,  підприємства. Матеріали упорядковуються за такими тематичними рубриками  «Економіка і промисловість», «Край у цифрах і фактах : мовою статистики», «Екологічне досьє краю», «Медицина і охорона здоров’я», «Освіта», «Культура і культурний розвиток» та ін.

      Сільські бібліотеки району залишаються осередками збереження національної культури, народних традицій  і звичаїв, історії свого села,  історії своєї малої Батьківщини.

       З цією метою у сільських бібліотеках району оформлені  куточки народознавства і виставки творчих робіт місцевих умільців: «Мій край – моя історія жива» /с.Волосянка/; «Духовна криниця народу» /с.Смерекова/,  «Наша минувшина» /с Лубня/ та ін.

Цікавими та інформаційно насиченими заходами краєзнавчого характеру були краєзнавчі читання: «Історія краю – в його піснях» /с.Ужок/, «Моє село – мій рідний дім»  /с.Чорноголова/, «Легенди і перекази про моє село і його мешканців» /с. Тихий/, «Подорож у минуле нашого села» /с.Луг/.

У ЦРБ та у бібліотеці с.Жорнава було проведено  літературно-краєзнавчі подорожі: «Стежками рідного краю», «Мандрівки вулицями В.Березного».