вівторок, 6 грудня 2022 р.

 


7 грудня – Всесвітій День української хустки.
Цього дня з нагоди свята українки в різних країнах світу беруть участь у флешмобі "Зроби фото з хусткою". Суть його полягає в тому, щоб одягнути хустку, сфотографуватися в ній, після чого викласти світлину в соціальних мережах із хештегами
Здавна хустка вважалась українським національним аксесуаром, який зберігає в собі старовинні традиції. Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Це — невід’ємна частина української культурної спадщини.
Хустина є оберегом жінки з давніх-давен. Дівчатка, в основному, носили стрічки, віночки, а коли жінка виходила заміж, то вона одягала на голову хустку. Хустка була її оберегом, оберегом сім’ї, родини. Це — символ і необхідність.
Вона була маркером соціального стану жінки. Молодиці носили білі або яскраві хустки, старші жінки — темні, вдови — чорні. Незаміжні дівчата часто вив’язувались вінкоподібно.
Саме хустка свідчила про рівень достатку родини. Заможні жінки зазвичай купували дорогі шовкові та вовняні хустки. Про коштовність хусток свідчить той факт, що за польської влади на Західній Україні чоловік повинен був десять днів працювати аби купити своїй дружині хустку.
Образ хустки був символічним виявом прихильності. Протягом століть хустина була в Україні найдорожчим подарунком, яка символізує домівку та матір.
У народному весільному обряді,поруч з розплітанням коси, стоїть обряд покриття голови молодої хусткою.
"Засвітити волосся” — давній термін, що означав ходити з непокритою головою. Для заміжньої жінки — це вважалося тяжким гріхом. За народними уявленнями, простоволоса заміжня жінка накликала неврожай, хвороби та пошесті.Стародавні головні убори: намітка, очіпок, убрус передували хустці .
Намітка — прямокутне платове вбрання голови; лляна, зрідка конопляна тонка або взагалі прозора (часом підкрохмалена) тканина завдовжки до 5 м і завширшки до 50 см. Найхарактернішим способом запинання намітки було обгортання її навколо очіпка та зав’язування пишним бантом ззаду. Цей старовинний вид головного убору в різних районах України мав свої назви: плат (Волинь, Західне Полісся), завивало (Полісся), серпанок (Південне Полісся), перемітка, рантух (Львівщина, Гуцульщина, Буковина), перемітка (Івано-Франківщина), завійка, наміт (Прикарпаття), рушник (Буковина), рубок (Лемківщина). Незважаючи на локальні відмінності, всі види намітки мали вигляд довгого шматка полотна, кінці якого були прикрашені багатим тканим перебірним орнаментом.
Очіпок — (очепок, чепець, чіпець, каптур, капор, чепак, керпа) — обов’язковий головний убір заміжніх жінок. Твердий очіпок — на зразок шапки — шився з парчі та шовку, був на підкладці, часом утеплений і виразно прикрашався вишивкою. М’який очіпок (чушку) одягали під платове вбрання або під твердий очіпок.
Варто зазначити, що очіпок, який одягала молода на весіллі, виконував певну магічну функцію та був символом щастя та плодючості в сім’ї.
Убрус. На всій території України аж до кінця XIX ст. зберігся стародавній звичай покривати заміжній жінці голову полотнищем тканини, що з часом перетворилося на різні форми традиційного жіночого вбрання. Назва “Убрус”, присутня ще в літописах XI ст., збереглася до наших днів. Чимало різновидів цього вбрання, яке лише умовно можна назвати платовим, діляться на дві великі групи: прямокутне і квадратне. Кожна з них за способами пов’язування має безліч локальних варіантів.
Хустка — широко розповсюджене по всій Україні квадратне платове вбрання голови. Способи пов’язування хусток, які частково наслідували способи пов’язування наміток, були різними. У північних районах хустку пов’язували під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці (цьому передувало зав’язування двох невеликих платків, один з яких проходив під підборіддям). На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На Середньому Подніпров’ї хустку драпірували в особливий спосіб довкруги голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.
Сьогодні яскраві хустки поступово завойовують прихильність не тільки українок, а й модниць всього світу. А от же українське вкотре стає світовим трендом.

пʼятниця, 2 грудня 2022 р.



"І словом, і розумом, і життям своїм мудрець"


 

 



" І словом, і ділом, і життям своїм мудрець"
🎉 300 років 🇺🇦
Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу.
📌Григорій Сковорода народився 3 грудня 1722 у сім’ї козака Сави Сковороди. Офіційно підтверджених даних щодо його біографії небагато, історики сперечаються навіть щодо місця його народження. Натомість легенд, як водиться, хоч відбавляй! І це зрозуміло – адже особистість таки легендарна!
📚До речі, за життя Григорія Сковороди жодної його книги не було надруковано - люди передавали один одному його твори шляхом переписування рукописів. Нам сьогодні пощастило більше - маємо змогу доторкнутися до скрабниці мудрості прямо зі смартфону.






четвер, 24 листопада 2022 р.

 


🕯️🍞🖤
"Голодомор"
Голодна смерть, напевно, найстрашніша.
Вона повільна, довга і тяжка,
Жахлива і пекельна, найлютіша,
Бо зводить з розуму й така тривка...
А це ж було... І ніде правди діти,
Що заподіяли цю смерть більшовики.
Дорослі мерли, старики і діти —
Це геноцид кривавої руки.
Щоб наш народ нескорений здолати,
Що прагнув волі і в борні стояв.
Його рішили в чорнозем загнати,
Щоб голову вже більше не підняв.
Вмирали сім’ї, вимирали села...
Бо все забрали, що народ зростив.
Статистика доволі невесела...
Мільйони більшовицький кат згубив.
А ті, хто вижив, будуть пам’ятати,
Як голодом морили чесний люд.
Бо ж пам’ять у народу не забрати...
Й не знищити, не змити, наче бруд.
Вона передалась нам генетично,
Й живе у нас завжди з маленьких літ.
І буде жити в Україні вічно,
То ж хай про це почує цілий світ!
(Надія Красоткіна)
В останню суботу листопада в нашій державі відзначається День пам'яті жертв голодомору та політичних репресій.
Пам'ять нескінченна книга, у якій закарбовано життя людини та життя країни. Багато сторінок вписано в нашу історію кривавим і чорним, ми не повинні забувати.
У скорботному доземному уклоні перед пам'яттю жертв страшного голодомору схилимо голови 🙏 Згадаємо в наших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час великого голоду.
Тож не будьте байдужі, та в цей день, запаліть "Свічку пам'яті"🕯️ щоб пом'янути невинно померлих.









понеділок, 21 листопада 2022 р.




21 листопада, в Україні відзначають День Гідності та Свободи - ця дата пов’язана з початком Помаранчевої революції та революції Гідності.
🇺🇦 Україна - це територія гідності і свободи. Такими нас зробила не одна, а дві революції - наш Майдан 2004 - го року, який був Святом Свободи, і Революція 2013 - го року, Революція Гідності. Це був дуже важкий іспит для України, коли українці продемонстрували свою європейськість, гідність, своє прагнення до свободи. Слава Україні!
В бібліотеці представлена виставка-інсталяція "Українці: історія нескорених"
НЕСКОРЕНИМ🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Нескореним, нескореним ніким
Розстріляним, замученим, забитим
Пророкам волі, славою покритим,
Посвята ця і мертвим, і живим.
Ні кулі, ні гранати, беркути
Зломити не змогли сталеву волю.
За свій народ, за нашу кращу долю
Пішли вони дорогою війни.
Нескореним, нескореним ніким
Від снайперів, що у серця стріляли,
Від смерті побратимів захищали,
Ставали перед Господом святим.
Нескорені, нескорені ніким
Ви всі – герої нашої держави –
Достойні честі, шанування й слави,
Вас не скорив бандитський цей режим.
Нескорені звертаються до нас,
Щоб пильними були ми у дозорі
І сильними на суші і на морі
Ми просимо з нескореними Вас.
Бо тільки їм, нескореним ніким
Розстріляним, замученим, забитим,
Пророкам волі, славою покритим,
Вклонімось, браття, мертвим, і живим.
Настоятель храму Святого Духа
с. Новожитомир, Дніпропетровщина
протоієрей Юрій Ільків






 

четвер, 17 листопада 2022 р.

 



Міжнародний день студентів було впроваджено на Всесвітньому конгресі студентів. Свято відзначається щорічно 17 листопада.
🇺🇦В України свято офіційно було впроваджено Леонідом Кучмою в 1999 році. З того часу українське студентство має свій «професійний» день.
🧑‍🎓Студентство — воістину найкращий період життя. Бажаю вам відчути на собі всі його принади. Нехай навчання дається легко, іспити здаються швидко, а вільного часу буде все більше. Бажаю вам направляти весь присутній ентузіазм в потрібне русло. Поки життя надає вам всі можливості, беріть від нього все. Нехай роки, що пролітають так швидко, залишать у вашій пам'яті слід радісних і позитивних вражень!
На зображенні може бути: одна або кілька осіб та текст

середа, 16 листопада 2022 р.

 



"Поговоримо про толерантність?"😇
Міжнародний день толерантності запровадили у 1995 році за рішенням ЮНЕСКО. Він відзначається щорічно 16 листопада.
Отже, з нагоди цього дня ми пропонуємо Вам поміркувати, яке значення в собі несе слово «толерантність».
«Толерантність – запорука людяності»
🫣Нам часто бракує чуйності, співчутливості, розуміння, усвідомлення того, що кожна людина неповторна, гідна життя і щастя. Бути толерантним означає бути спроможним за будь-яких умов утримуватися від нерозважливих учинків, образ і прикростей.
🤗Якщо я толерантна особистість, то я маю такі риси: терпимий і терплячий; рахуюсь з чужими думками й інтересами; вмію вирішувати конфлікти шляхом переконання і взаєморозуміння; привітний і дбайливий, ввічливий і делікатний; поважаючий оточуючих і шанований з ними; поважаючий права свої та інших, умію слухати і чути; турботливий, підтримуючий; людина, що береже природу і культуру; працьовитий, успішний, незалежний, щасливий.
Міжнародний день толерантності нагадує всім нам про те, що насильство, тероризм, етнічне та релігійне переслідування — це ті явища, яким не місце в XXI столітті.
🤔Що ж таке толерантність? Значень у цього слова багато: співробітництво, дух, партнерство, готовність миритися з чужою думкою, повага прав інших, прийняття іншого таким, яким він є, здатність поставити себе на місце іншого, повага права бути іншим, визнання рівності інших, терпимість до чужих думок, вірувань, і поведінки, відмова від домінування та насильства. Бути толерантним означає поважати інших, незважаючи на відмінності. Це означає бути уважним до інших і звертати увагу на те, що нас зближує.
🧐
Толерантність
Чи навчилися ми бути толерантними?
Люди створені у світі різнобарвними,
Білі, чорні, жовті і мулати,
І для всіх одна Земля, як мати.
Чи можемо бути ми терплячими,
Коли в спорах буваємо гарячими,
Коли зневажаємо невинну ми людину?
Але ж ми із одного тіста, із одного млину.
Люди! Схаменіться! Будьте добрими!
Не личить вже бути нам погордими.
Толерантність і терпіння до людей,--
Це те, що нам треба на сьогоднішній день🇺🇦
автор: Вікторія Бондаренко