середа, 29 жовтня 2014 р.

Розподіл стягнутих з боржника грошових сум та черговість задоволення вимог стягувачів

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження вчиняються всі передбачені чинним законодавством заходи для повного, своєчасного та неупередженого виконання рішень. Крім того, державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Тому, статтею 43 вказаного Закону чітко визначено порядок розподілу стягнутих з боржника грошових сум (в тому числі й сум отриманих від реалізації майна боржника). А саме:
в першу чергу повертається авансовий внесок сторін та інших осіб на організацію та проведення виконавчих дій;

Порядок звернення стягнення на заставлене майно

Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається не за всіма виконавчими документами, а лише за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника. Слід звернути особливу увагу на те, що ці правила звернення стягнення на заставлене майно стосуються виключно предметів застави, правовий статус яких регулюється Законом України "Про заставу", а не предметів податкової застави, яка взагалі не є заставою у цивільно-правовому розумінні.
Звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Підстави для відновлення виконавчого провадження

Згідно ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» відновлення виконавчого провадження передбачено:
У разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби або якщо до державного виконавця надійшло рішення суду про скасування заходів до забезпечення позову, а також у разі повернення виконавчого документа з іншого відділу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

пʼятниця, 24 жовтня 2014 р.

Відповідальність за порушення виборчого законодавства

За злочини у сфері виборчого законодавства, визначені розділом V (злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина) Кримінального кодексу України, передбачено кримінальну відповідальність, у тому числі позбавлення волі строком до дванадцяти років. Президент України Петро Порошенко підписав Закон "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення виборчих прав громадян".
Відповідно до вказаного Закону посилено кримінальну відповідальність за підкуп виборців. Так, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання виборцем для себе чи третьої особи неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права, караються штрафом від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2-х років, або обмеженням волі на той самий строк.

четвер, 16 жовтня 2014 р.

Відсторонення працівників від роботи

Працівник може бути відсторонений від роботи на підставі статті 46 КЗпП України, а також в інших випадках, передбачених законодавством, — вони розглянуті в статті. Також аналізується, у яких випадках і ким допускається відсторонення працівників від роботи, які варіанти передбачаються нормами чинного законодавства щодо оплати часу відсторонення.
Відповідно до статті 46 КЗпП України відсторонення працівників власником або уповноваженим ним органом від роботи можливе у таких випадках:
·         поява на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;
·         відмова або ухилення від обов’язкових медичних оглядів;
·         відмова або ухилення від навчання, інструктажу й перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;
·         в інших випадках, передбачених законодавством.

Втрата працездатності та соціальний захист інвалідів

Відповідно до Основного Закону України кожен має право на працю (стаття 43 Конституції України).
Працездатність — це здатність до праці, що залежить від стану здоров’я, фізичного, духовного розвитку (розумових та емоційних можливостей), а також професійних знань, уміння і досвіду працівника, що дає йому змогу виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості. Тобто здатність людини до праці оцінюється не лише за можливістю виконання роботи та функціональним станом організму, а й за додатковими критеріями (стан здоров’я, професійні знання, вміння, досвід).

Відповідальність за ухилення від військових повинностей

Чинним Кримінально-процесуальним кодексом України передбачена відповідальність за ухилення від виконання військових повинностей.

Зокрема, стаття 335 КПК передбачає відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу обмеженням волі на строк до трьох років.

Стаття 336 КПК — відповідальність за ухилення від призову за мобілізацією — карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. Та стаття 337КПК — ухилення від військового обліку або спеціальних зборів — карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

Надаємо роз’яснення з питань обов`язкового працевлаштування інвалідів

"Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-XI (Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця. Середньооблікова чисельність штатних працівників обчислюється відповідно до норм Інструкції зі статистики кількості працівників. затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286.
Виконанням нормативу вважається працевлаштування інваліда за основним місцем роботи.

Чому правила внутрішнього трудового розпорядку є необхідними

Нерідко вважають, що правила внутрішнього трудового розпорядку – це аркуш паперу, на якому зазначено дані про початок роботи, перерву на обід та кінець робочого дня у підприємствах, установах, організаціях різних форм власності.
Зазвичай такий аркуш вивішують на видному місці в офісі для ознайомлення працівників з графіком роботи. Та це лише витяг з правил. Самі правила аж ніяк не можуть вміститися на одному аркуші паперу, якщо їх надрукувати навіть найдрібнішим шрифтом.
Правила внутрішнього трудового розпорядку — це розроблений роботодавцем у встановленому порядку документ, який регламентує організацію праці за допомогою якого підприємство забезпечує дотримання трудової дисципліни та нормативну поведінку працівників.

Трудове законодавство України щодо праці неповнолітніх

Особливості праці неповнолітніх регулюються Кодексом законів про працю України, Законами України «Про відпустки», «Про охорону праці», «Про охорону дитинства», «Про зайнятість населення», нормативними актами Кабінету Міністрів України та профільних міністерств.
Неповнолітні у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

Категорія «посадові особи» у трудовому законодавстві

Які категорії працівників можна віднести до категорії "посадових осіб" у розумінні пункту 5 статті 41 Кодексу законів про працю України. Чи розповсюджуються на "посадових осіб" підприємств установ організацій соціальні гарантії передбачені законодавством? Який трудовий договір (строковий чи безстроковий) може бути розірвано у порядку пункту 5 статті 41 КЗпП України?
Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів“ від 13.05.2014 № 1255-VII частина перша статті 41 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) доповнено пунктом 5, відповідно до якого додатковою підставою розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов є припинення повноважень посадових осіб.

В якому розмірі повинен нараховуватись аванс?

Виходячи з вимог ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, установлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, і не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

пʼятниця, 10 жовтня 2014 р.

Тренінг для бібліотечних працівників із обслуговування вимушених переселенців

У Інтернет-центрі районної бібліотеки було проведено семінар-тренінг для бібліотечних працівників району ,,Бібліотеки як центри підтримки громад в умовах воєнної загрози: організація надання послуг внутрішньо переміщеним особам (ВПО)”.

Розбиралися учасники навчання у тому, які послуги бібліотеки можуть надавати ВПО, щоб стати ефективними центрами підтримки громад в умовах воєнної загрози. У ході тренінгу також були проаналізовані юридичні, психологічні та соціальні особливості надання послуг ВПО та наявні ресурси, які бібліотеки можуть використовувати для допомоги переселенцям.
Організатори навчання також розповіли про особливості участі у виборчих процесах для внутрішньо-переміщених осіб. Як змінити місце голосування, які документи для цього необхідні та куди подавати заяву все це на практиці освоювали учасники тренінгу.
Районною бібліотекою було розроблено флаєр та визначено канали розповсюдження інформації, знайдено та зібрано відомості про ресурси, організації та громадські ініціативи, які допомагають вимушеним переселенцям того чи іншого регіону.


середа, 8 жовтня 2014 р.

Юристи відзначають своє професійне свято

День юриста, який щорічно відзначається – 8 жовтня, з’явився в календарі України відповідно до Указу Президента №1022/97 від 16.09.1997 г. Це свято, яке об’єднує юристів різних сфер діяльності ,що стоять на захисті прав и свобод українців.
Професійне свято людей, все життя яких підкоряється вислову «Знати право, служити праву, захищати право»,святкується щорічно 8 жовтня.
Для українського суспільства професія юриста дуже важлива, адже саме зараз, коли проходить процес розвитку правової держави в Україні, насамперед на правознавців покладаються надії та завдання утвердження принципу верховенства права, удосконалення українського законодавства, посилення правових гарантій захисту різних верств населення та підвищення правосвідомості і правової культури українців,незалежно від політичних перепитій в державі.
З державою все в порядку, — вважають юристи, — якщо її основний Закон, Конституція, не обмежує права і свободи громадян, а, навпаки, розширяє сферу цих свобод. В Україні, державі з правильно виписаній Конституції та не зовсім правильним застосуванням законів, професія юриста займає одне з найбільш необхідних місць.
У зв’язку з відзначенням 8 жовтня — Дня юриста, Великоберезнянське районне управління юстиції щиро вітає всіх юристів району, незалежно від займаної посади. Зичить всім здоров’я, щастя, сімейного благополуччя, професійного зростання, належної оплати праці та служіння на благо української держави.

Василь Шукаль

середа, 1 жовтня 2014 р.

«Бібліотека – територія єдності»

            Указом президента України від 14 травня 1998 року був заснований Всеукраїнський день бібліотек. Його святкування проходить щорічно 30 вересня.
Сьогодні книгозбірні – це інформаційні, культурні, освітні заклади, які роблять вагомий внесок у розвиток українського державотворення, сприяють розбудові громадянського суспільства.
Справжніми помічниками та порадниками на шляху до вершин знань і мудрості народу є бібліотекарі – вірні збирачі духовних скарбів, провідники у світ нового і непізнаного. Бібліотекарі, допомагають читачам бути обізнаними у сучасних проблемах, пізнавати реальну картину світу. Нині бібліотеки є тими інформаційними ланками, які поєднують читачів і управлінські структури, роблять діяльність органів влади прозорою і відкритою для населення. Подальший розвиток бібліотечної справи – це запорука розвитку суспільства.

До Всеукраїнського дня бібліотек Великоберезнянською ЦРБ для своїх читачів було організовано День відкритих дверей «Бібліотек@ - твій шлях до пізнання», флеш – моб «Бібліотек@ - територія читання», книжкові виставки «Найбільші книги бібліотеки»  та «Бібліотека безмежна мудрість», виставка робіт кращих читачів бібліотеки, декламування  творів Т.Г.Шевченка «Шевченкова поезія в наших серцях», урочистості до Всеукраїнського дня бібліотек «Священний храм – де мудрість книг та щедрість серця».