Правові наслідки недодержання вимоги щодо письмової форми трудового договору

Трудовий договір може укладатися як в усній, так і в письмовій формі. У певних випадках, передбачених статтею 24 КЗпП, задля ліпшого забезпечення захисту працівником своїх трудових прав і законних інтересів дотримання письмової форми є обов’язковим:

·         при організованому наборі працівників;

·      при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

·         при укладенні контракту;

·      у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі;

·         при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 КЗпП);

·         при укладенні трудового договору з фізичною особою тощо.

Письмовий договір може укладатися і в інших випадках, передбачених законодавством. Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення письмової форми трудових договорів з працівниками, діяльність яких пов’язана з державною таємницею» від 16 листопада 1994 року № 779 встановлена письмова форма трудових договорів з працівниками, діяльність яких пов’язана з державною таємницею. Письмова форма трудового договору також передбачена статтею 25 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 року № 987-XII (у разі укладення трудового договору з такою організацією), пунктом 10 Положення про порядок організації і проведення оплачуваних громадських робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 року № 839 (при укладанні строкових трудових договорів на виконання таких робіт), статтею 15 Закону України «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12 грудня 1991 року № 1975-XII (при укладанні трудового договору з працівником, який проходить таку службу). Трудовий договір, що містить зобов’язання про нерозголошення комерційної таємниці теж укладається в письмовій формі.

Законодавство про працю не передбачає будь-яких юридичних наслідків для сторін у разі недодержання ними письмової форми трудового договору у зазначених вище випадках. Зокрема, це не буде підставою визнання цього договору недійсним. Одначе, у разі виявлення відповідним державним органом, що здійснює контроль за дотриманням законодавства про працю, факту невиконання вимог статті 24 КЗпП щодо обов’язковості укладення трудового договору в письмовій формі це може слугувати підставою для такого органу вжити до роботодавця передбачених законом заходів впливу як до порушника трудового законодавства, зокрема, такий орган може зробити роботодавцеві припис про потребу укладення договору в письмовій формі та притягти винних посадових осіб роботодавця до адміністративної відповідальності відповідно до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Головний державний інспектор праці ТДІзПП

у Закарпатській області

Н.І.Цапулич