Закон України «Про організації
роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності» — визначає
правові, економічні та організаційні засади створення і діяльності організацій
роботодавців, їх об’єднань, особливості правового регулювання та гарантії їх
діяльності, а також основні засади їх взаємодії з органами державної влади та
органами місцевого самоврядування, професійними спілками та їх об'єднаннями,
іншими об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями.
В законі передбачено, що роботодавці мають
право об'єднуватися в організації роботодавців, вільно вступати до таких
організацій та виходити з них, брати участь в їх діяльності на умовах та в
порядку, визначених їх статутами.
Дія цього закону не поширюється на
об’єднання громадян, які створені відповідно до інших законів України, крім
зазначених у першій частині цієї статті.
В законі виписані принципи утворення і
діяльності організацій роботодавців, їх об'єднань.
В законі зазначається, що організації
роботодавців, їх об‘єднання можуть бути припинені шляхом злиття, приєднання,
поділу, перетворення чи ліквідації на підставі відповідного рішення з‘їзду
(конференції) організації, об‘єднання або у примусовому порядку за рішенням
суду. Не допускається припинення організацій роботодавців, їх об’єднань за
рішенням будь-яких інших органів.
В законі зазначається, що організації
роботодавців, їх об'єднання мають право: вносити до органів державної влади та органів місцевого
самоврядування пропозиції з питань, пов'язаних з їх статутною діяльністю;
проводити експертизу проектів законів та інших нормативно-правових актів з
питань, що стосуються прав та інтересів їх членів. Проекти законів з питань
формування та реалізації державної соціальної та економічної політики,
регулювання трудових, соціальних, економічних відносин подаються відповідними
центральними органами виконавчої влади з урахуванням пропозицій всеукраїнських
об’єднань організацій роботодавців.
В законі визначена участь організацій
роботодавців та їх об’єднань у веденні переговорів з укладення колективних
договорів і угод.
В законі зазначається, що сума коштів або
вартість майна, добровільно перераховані (передані) організаціям роботодавців
та їх об'єднанням, створеним відповідно до цього закону, у вигляді вступних,
членських та цільових внесків, але не більше 0,2 відсотка фонду оплати праці
платника податку в розрахунку за звітний податковий рік відносяться до складу
інших витрат звичайної діяльності згідно діючого податкового законодавства.
В законі сказано, що джерелами формування
майна та коштів організацій роботодавців, їх об'єднань є: вступні, членські та
цільові внески; пасивні доходи; добровільні пожертвування; безповоротна
фінансова допомога.
Юрченко
Н.
провідний спеціаліст
реєстраційної
служби
Великоберезнянського РУЮ
Немає коментарів:
Дописати коментар