11 лютого

Із циклу ''Знай наших ''

110 років з Дня народження

Лари́са Миха́йлівна Письме́нна — українська письменниця, автор дитячих казок, оповідань.

Ларису Письменну читач знає як авторку талановитих оповідань, повістей і казок для дітей різного віку.

Народилася Лариса Михайлівна 11 лютого 1914 року в селі Чоповичі Малинського району на Житомирщині. Батько ії працював фельдшероммати вчителювала

Протягом тридцяти років своєї літературної діяльності вона написала велику низку казок, оповідань, повістей як для дошкільнят і молодшого шкільного віку, так і для підлітків та старшокласників. У 1986 році за збірку казок, оповідань, повістей «Тисяча вікон і один журавель» письменниця була відзначена Республіканською премією імені Леся Українки.

Книжки Лариси Письменної вчать дітей любити Батьківщину, бути чесними, сумлінними в навчанні, працьовитими, допомогати старшим, берегти вірність в дружбі, виховувати вимогливість до своїх товаришів. Для більшості творів Лариси Михайлівни характерним (не говоримо вже про казки), навіть для великих повістей, є природне поєднання справжнього, побаченого в житті, з казковим, вигаданим, яке, в свою чергу, також зустрічається в дійсності.

Померла Лариса Письменна в Києві 20 лютого 1992 року. Написане письменницею – чимала сторінка української літератури для дітей, кращі її твори перекладені російською, естонською, руминською та іншими мовами.

#читайукраїнською

 

7 лютого в Україні і світі святкують Всесвітній день читання вголос.

Подія була започаткована 2010 року за ініціативи міжнародного освітнього проєкту "LitWorld". Це глобальний рух за грамотність, який допомагає підкреслити, наскільки важливим є читання вголос.

Ця подія має за мету заохочення людства, а найбільше – молодого покоління, до читання книг. Крім того, свято надихає до спілкування та обговорення прочитаного з родиною та друзями.

 

Із циклу ''Знай наших ''

4 лютого

Василь Королів-Старий (1879 – 1943)

145 років від дня народження український громадський діяч, письменник, публіцист, видавець, художник. (Справжнє ім’я – Василь Костьович Королів).

Василь Королів-Старий народився в с Ладан Прилуцького повіту на Полтавщині 4 лютого 1879 р. Навчався в Полтавській духовній семінарії, продовжив освіту в Харківському ветеринарному інституті. Працював ветеринарним лікарем, видав популярний посібник з ветеринарії.

У 1906 р. під час революційних подій в Україні В. Королів-Старий був заарештований царським урядом. Звільнившись, він стає активним дописувачем українських газет «Рада», «Хлібороб», «Засів». Згодом журналістика та видавнича справа стають основними в діяльності молодого літератора.

Революційні події в Україні стали передумовою створення Української Народної Республіки, яка, на жаль, невдовзі була придушена російськими більшовицькими загонами. Тому в 1919р. Королів-Старий виїхав до Чехо-Словаччини, де викладав в Українській сільськогосподарській академії і водночас займався літературною творчістю. За кордоном почав писати й художні твори.

В 20-і роки з-під його пера виходять художні твори: роман «Хмелик» (Прага, 1920), збірка казок «Нечиста сила» (Каліш — Київ, 1923), п’єса-казка «Русалка-жаба» (Львів, 1923) та ін.

З них у наш час перевидана поки що лише збірка казок «Нечиста сила» (К-: Веселка, 1992).

Майже чверть століття письменник перебував за межами України.

Долю Королева-Старого розділила і його дружина — українська письменниця Наталена Королева. Вони обоє завершили свій життєвий і творчий шлях у місті Мельнику (Чехія), він — 11 грудня 1943р., вона — 1 листопада 1966-го.

У романі «Хмелик» (підзаголовок — «Навколо світу»), що не виданий ще й досі в Україні, розповідається про долю юнака з Полтавщини, який був змушений покинути рідну землю, блукати світами, зазнаючи поневірянь скитальця. Та найповніше розкрився талант письменника в збірці казок «Нечиста сила». Автор вирішив оживити спогади свого дитинства, переосмислити образи фольклорно-казкових представників «неіснуючого, невидимого світу», по-новому потрактувати персонажів української міфології, зокрема «нечисту силу»

Фантастичні казки Василя Королева-Старого подібні до народних казок. Однак літературна казка має свої особливості, що відрізняють її від народної. Читач бачить те, що відбувається, очима автора, який ділиться з нами життєвими спостереженнями. Так, мудрий погляд Королева-Старого на життя вчить читачів справедливо оцінювати вчинки казкових героїв, розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті.

Без сумніву, Королів-Старий — талановитий письменник. Його талант виявився передусім у вмінні пильними очима придивлятися до всього, що його оточувало. Він помічав те, чого не бачили інші. Змальовуючи створіння, які «невидимо живуть обіч з нами», він намагався розширити межі уявлення про довколишній світ природи й людини.

Не замикаючись лише в рамках українського фольклору, автор хоче зацікавити юного читача міфологією інших народів. Але для цього, зрозуміло, українська дитина має насамперед засвоїти національну фольклорну стихію. Окрім того, автор покладає великі вади на те, що казки привчають дітей бути уважнішими, чуйнішими, добрішими.

Хай правда по світу полине,

Щасливі най будуть всі люди…

Звідціль, з чарівної Вкраїни,

Хай радість розійдеться всюди!

#читайукраїнською

 

У Великоберезнянській публічній бібліотеці сьогодні відбулася презентація книжок Івана Васильовича Хланти "Казки та легенди з витоків Ужа" та "Золота гора Івана Хланти".

Іван Васильович провідний методист відділу народної творчості та аматорського мистецтва КЗ "Обласного організаційно-методичного центру культури "Закарпатської обласної ради, заслужений діяч мистецтв України. Фольклорист, доктор мистецтвознавства, без перебільшення займає перше місце серед казкознавців української фольклористики, насамперед тих, хто записує, досліджує і публікує казковий епос нашого народу.

Зустріч пройшла в теплій та затишній атмосфері. Іван Васильович розповів про свій доробок, присутня була і його онука Вероніка Романівна , одна із упорядників книг Івана Васильовича. Ділилися враженнями від книг і в.о. директор КЗ "Обласного організаційно-методичного центра культури" Закарпатської обласної ради, заслужений працівник культури України Ганна Дрогальчук, та директор Великоберезнянської музичної школи Ярослав Кирлик. Модератор заходу - головний спеціаліст з питань культури Неля Миколаївна Глодан. Учасниками презентації були бібліотечні і клубні працівники та читачі бібліотек нашої територіальної громади.

Від щирого серця ДЯКУЄМО Івану Васильовичу за дорогоцінні подарунки для бібліотеки і залюбки запрошуємо всіх ознайомитися з "Золотими доробками Івана Хланти"

#читайукраїнською

 

ЗАКЛАДИ КУЛЬРУРИ: ПІДСУМКИ РОБОТИ ЗА 2023 РІК

Сьогодні, 31 січня 2024 року відбулась підсумкова нарада працівників закладів культури Великоберезнянської селищної ради.

Доповідала перед присутніми головний спеціаліст відділу культури, освіти, сім’ї, молоді, спорту та соціального захисту населення Великоберезнянської селищної ради Неля Глодан. Вона підвела підсумки роботи за минулий рік та окреслила основні завдання, що стоять перед працівниками галузі в 2024 році.

Отже, серед пріоритетів роботи закладів

культури є підвищення якості культурних послуг у всіх закладах, створення ефективних стимулів для творчої та культурно-мистецької діяльності, популяризація культурного надбання Великоберезнянщини.

Було обговорено як позитивні моменти так і проблемні питання, які стоять перед закладами культури. Також звернули увагу на краєзнавчу діяльність, національно-патріотичне виховання, поповнення та популяризацію книжкових фондів української мови.

Підсумковою нарадою працівників культури перегорнули останню сторінку літопису діяльності книгозбірень та клубних закладів за 2023 рік і разом з тим відкрили нову – із сподіваннями, Всі учасники наради мають надію, що 2024 рік буде успішнішим та сприятливішим у діяльності, принесе нашій

Україні Перемогу!

 

«Пам'яті тридцяти»

автор Тичина Павло Григорович

На Аскольдовій могилі

Поховали їх —

Тридцять мучнів українців.

Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі

Український цвіт! —

По кривавій по дорозі

Нам іти у світ.

На кого посміла знятись

Зрадника рука? —

Квітне сонце, грає вітер

І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?

Боже, покарай! —

Понад все вони любили

Свій коханий край.

29 січня - День пам’яті Героїв Крут... Україна вшановує 106-ту річницю.

Шануємо пам’ять українців, які віддали своє життя у бою під Крутами, який став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі з агресором. Дякуємо кожному, хто зараз боронить державу, її незалежність і майбутнє.