Поезія — це музика душі,
Що лине тихо в світлій тиші.
Вона натхнення, символ доброти,
Що вчить любити, вірити й рости.
Вона, мов світло, в темряві горить,
І ніжно серце словом зігріває.
В рядках її життя уміє жить,
І кожну мить красою наповняє.
Хай слово лине щире й живе,
Хай в кожнім серці радістю палає.
Бо, де поезія буяє і цвіте —
Там світ любов’ю знову оживає.
ⓒ Тетяна Прокофʼєва
Немає коментарів:
Дописати коментар