З нового року у бібліотеці розпочато цикл інформаційних довідок "Знай наших!"
1 січня 
110 років з Дня народження Юрія Збанацького (1914-1994) український прозаїк, драматург.
Юрій Оліферович Збанацький народився в селі Борсуків на Чернігівщині. Зростав на берегах відомої «зачарованої Десни». Батько письменника — учасник першої світової війни — був поранений, довго хворів і рано помер. Мати за своє життя зазнала багато горя: поховала чотирьох маленьких дітей.
Початкову школу (чотири класи) закінчив у рідному селі. Писати вірші й оповідання Юрко почав ще у школі. Потім здобував освіту в Чернігівському педагогічному технікумі, продовжував навчання на мовно-літературному факультеті Ніжинського педінституту. Згодом працював учителем, а в дев’ятнадцять років став директором неповної середньої школи. Потім редагував районну газету.
Восени 1931 року починається педагогічна діяльність Ю. Збанацького, якому тоді не було ще й вісімнадцяти. Перший вірш молодого вчителя з’явився у газеті в 1932 році.
У роки Вітчизняної війни Юрій Оліферович організував партизанський загін, а потім командував великим партизанським з’єднанням імені Щорса. Виданий зрадником, Ю. Збанацький потрапляє до рук німців. За період дев’ятимісячного ув’язнення він пройшов через Чернігівську тюрму, Яцевський концтабір, голод і тортури. В осінню ніч 1942 року Юрію Оліферовичу вдалося втекти з-за колючого дроту.
Восени 1942 року німці схопили матір письменника Євгенію Вікторівну. Розшукуючи заарештованого сина-підпільника, вона потрапила в гітлерівську тюрму. Її було страчено. Згодом ці події ляжуть в основу повісті «Єдина». Від рук фашистів загинув також рідний брат Юрія Збанацького Василь, якому було лише чотирнадцять років.
Та особисте горе не зломило письменника. Він пише нариси, оповідання, повісті, а між боями читає їх солдатам. Таких творів налічувалося вже до двадцяти, але в одному з боїв рукописи згоріли.
Після війни Ю. Збанацький працював старшим викладачем і деканом факультету мови та літератури Київського педінституту, кілька років керував. літературною студією.
Одна за одною виходили книжки для дітей, яких налічується понад двадцять. Справжнім початком письменницької біографії Ю. Збанацького стала повість «Таємниця Соколиного бору», а своєрідним її продовженням — повість «Літо Соколиного бору».
Герой радянського союзу (1944). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1970), Літературної премії Чувашії ім. М. Сеспеля (1967), Премії ім. Лесі Українки (1975). Депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання.
Помер 25 квітня 1994 року в Києві. Поховано в Києві на Байковому кладовищі.
Ознайомитися з творчістю можна в нашій бібліотеці 
Немає коментарів:
Дописати коментар