З кожним роком все далі відходять у минуле події, пов’язані з аварією на Чорнобильській АЕС, – найбільшою у світі техногенною та екологічною катастрофою. Утім, до цієї теми ще неодноразово будуть звертатися політики, вчені, медики… А для чисельної армії переселенців і власне самих ліквідаторів Чорнобиль назавжди залишатиметься незагоєною раною.
До 35-тої річниці від дня аварії на Чорнобильській атомній електростанції та Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф в приміщенні читальної зали бібліотеки функціонує книжкова виставка «ЧОРНОБИЛЬ: чорний спомин, вічний біль».
На виставці представлені документальні матеріали, художні твори, публіцистичні нариси від Український інститут книги.
Шовкошитний, ВолодимирЧорнобиль: я бачив [Текст]: Повість / Володимир Шовкошитний. – К.: Український пріоритет, 2019. – 328с.
Художньо-документальна повість "Я бачив" - це нова спроба одного з провідних українських сучасних письменників Володимира Шовкошитного, самовидця Чорнобильської аварії й активного ліквідатора її наслідків, поєднати воєдино літературу пам'яті й літературу факту.Адже, на його думку, не існує жанрів поза життям, а воно, життя, є жанром всеохопним. Отож, у творі поєднані спогади очевидців найбільшої техногенної катастрофи в історії людства, учасників ліквідації її наслідків, простежені долі літературних героїв, проаналізовані техногенні, економічні, соціальні й медичні наслідки наймасштабнішого рукотворного лиха, показані перспективи повернення забруднених територій в народногосподарський обіг. Ця книга дає відповідь на головні питання, що постали після Чорнобиля, вона показує духовний зв'язок героїв Чорнобиля, майданівців та учасників АТО. Адже всі 33 роки після Чорнобиля автор був в епіцентрі Українського життя. У книзі спростовується безліч міфів, зокрема, породжених серіалом каналу НВО "Чорнобиль".
Художньо-документальний роман білоруської письменниці Світлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами "маленьких людей" про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман створено на основі розлогих інтерв'ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами "зони", посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.
Розповідь про ліквідацію Чорнобильської катастрофи з перших вуст: про те, якою була Прип’ять до вибуху на ЧАЕС, як гасили пожежу, евакуйовували населення, зводили тимчасові містечка для ліквідаторів і вже постійне для працівників електростанції – Славутич. Спомини автора рясно доповнюють вирізки з тогочасної преси й розвідок, присвячених подіям тих часів, особисті фото.
Немає коментарів:
Дописати коментар