Вимоги щодо найменування юридичних осіб

Статтею 81 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до Державного Класифікатору «Класифікація організаційно-правових форм господарювання», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 № 97 (із змінами) державна організація (установа, заклад) утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Згідно із частиною четвертою статті 87 ЦКУ юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Державна реєстрація юридичних осіб проводиться відповідно до вимог статей 24-27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон про реєстрацію).

Відповідно до статті 27 Закону про реєстрацію, підставою для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є, зокрема, порушення порядку створення юридичної особи.

Частиною другою статті 27 Закону про реєстрацію встановлено, що за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор зобов’язаний не пізніше трьох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) засновнику або уповноваженій ним особі повідомлення про відмову в проведенні державної реєстрації із зазначенням підстав для такої відмови та документи, що подавались для проведення державної реєстрації юридичної особи, відповідно до опису.

          Мешко О.С.