Відповідальність за порушення права на доступ до публічної інформації

Інститут юридичної відповідальності за порушення Закону України “Про доступ до публічної інформації” є однією з гарантій належної його реалізації. Ніхто не ставить собі за мету безпідставно “карати” державних службовців чи шукати додаткових приводів для цього, проте відсутність санкцій, здебільшого, негативно впливає на сумлінність виконання норми. Кожна посадова особа має чітко знати за які дії або бездіяльність вона може нести відповідальність, а за які - не повинна.

Стаття 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» говорить: розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1.      ненадання відповіді на запит — це протиправна бездіяльність державного службовця, яка полягає в пасивній поведінці (невчиненні жодних дій) і невиконанні покладеного на нього правового обов'язку надати інформацію за запитом;

2.      ненадання інформації за запитом — це надання відповіді на запит, проте неповідомлення запитуваної інформації. Зокрема, стаття 22 Закону говорить: відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем з загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації;

3.      безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію — це надання відповіді на запит, в якій посадові особи відмовляють в наданні інформації з підстав не передбачених статтею 22 Закону.

4.      неоприлюднення інформації — бездіяльність державного службовця, яка полягає у невчиненні дій щодо розміщення передбаченої Законом інформації у встановлені строки.

5.      надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації -дії осіб, які виражаються у наданні завідомо недостовірної інформації, яка вводить адресата в оману або повідомлення тільки частини запитуваної інформації або інформації, що повинна бути оприлюднена;

6.      несвоєчасне надання інформації — надання інформації з порушенням передбачених Законом строків. Тут важливо пам'ятати не тільки про п'ятиденний строк. Якщо посадова особа приймає рішення про продовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів, вона зобов'язана повідомити запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту;

7.      необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом — вчинення дій по протиправному закриттю інформації.

8.      нездійснення реєстрації документів — бездіяльність особи, що виражається у невиконанні обов'язків по реєстрації документів у системі обліку, відповідно до Закону або запитів на інформацію;

9.      навмисне приховування або знищення інформації чи документів - приховування означає неповідомлення інформації або несвоєчасне повідомлення інформації належним адресатам.

Насьогодні порушення державними службовцями (службовцями місцевого самоврядування) права на доступ до публічної інформації залежно від складу правопорушення тягне за собою таку відповідальність:

¾    дисциплінарну (догану або звільнення згідно із Кодексом законів про працю України, а також стягнення, передбачені законодавством про державну службу та службу в органах місцевого самоврядування);

¾    цивільно-правову (відшкодування матеріальної або моральної шкоди відповідно до Цивільного кодексу України);

¾    адміністративну (штраф за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, що не відповідає дійсності, відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Стульба М.І.

В.Березнянське РУЮ