Великоберезнянська публічна бібліотека

 

4 вересня День пам’яті Василя Стуса — український поет, прозаїк, літературознавець, правозахисник, борець з радянською тоталітарною системою.

За активні протести проти реставрації культу особи, затискування свободи думки, за критику влади як "небезпечного рецидивіста" Василя Стуса було засуджено до п’яти років позбавлення волі у виправно-трудовій колонії суворого режиму і трьох років заслання. Жорстоке і несправедливе покарання поет відбував у мордовських таборах, заслання – у Магаданській області. Та Василь Стус не зігнувся: навіть в нелюдських умовах каторги він захищав своїх товаришів-політв’язнів, відстоював власну гідність, продовжував творити, вивчав французьку та англійську мови, роздумував над минулим, сучасним і майбутнім України.

Стус активно виступав проти свавілля і беззаконь брежнєвської системи, захищав права людини. У відкритих листах до Спілки письменників, Центрального Комітету Компартії Стус критикував панівну систему, протестував проти арештів у середовищі своїх колег. Над труною трагічно загиблої художниці Алли Горської він відкрито звинуватив у вбивстві існуючу владу і цим остаточно прирік себе на подальшу мученицьку долю.

На жаль, дух свободи, гуманізм і національні переконання Василя Стуса не відповідали пануючій ідеології, вступали у протиріччя із тоталітарною системою. І вже через 8 місяців після його повернення з заслання у 1979 р. Стуса вдруге заарештували в Києві, засудивши до 15 років позбавлення волі (10 років таборів та 5 років заслання).

Один з найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка та посмертно Герой України.

Життя Василя Стуса трагічно обірвалося на 47-у році в ніч з 3 на 4 вересня 1985-ого року під час голодування в карцері табору для політичних в’язнів біля села Кучино, Пермської області. Його поховали на табірному цвинтарі.

У листопаді 1989 році завдяки клопотанням рідних і однодумців прах Василя Стуса перепоховали на Байковому кладовищі в Києві. В 1991 році його посмертно відзначено Державною премією ім. Т. Г. Шевченка за збірку поезій «Дорога болю». В 2005 Василю Стусу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена Держави.

Ім'ям Василя Стуса названо сквер на розі проспектів Перемоги і Палладіна у Києві, а також низку вулиць та площі у Києва, Одесі, у Львові, Івано-Франківську, Бориславі, Броварах, Борисполі, Вінниці, Луцьку, Рівному та Ковелі.

Усі реакції:

3