пʼятницю, 22 травня 2015 р.

Виконавчі провадження. Терміни виконання

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Законодавець встановлює чіткі строки, протягом яких державним виконавцем повинні бути проведені виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» (далі – Закон) для того чи іншого виконавчого документа. Так, ст. 30 Закону встановлено, що державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру – у двомісячний строк.

Слід зазначити, що виконавчі дії з стягнення періодичних платежів, аліментів перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби протягом часу, визначеного виконавчим документом. Тобто, такі виконавчі документи можуть перебувати на виконанні понад року і більше і це не буде порушенням строків здійснення виконавчого провадження. Законодавець встановив, що строк здійснення виконавчого провадження не поширюється на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи – підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку) пенсії та інших доходів боржника.
Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до зазначеного провадження останнього виконавчого документа (ст. 30 Закону).
Слід зазначити, що ст. 35 Закону чітко визначає підстави для відкладення та зупинення виконавчих дій. Так, за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або в разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника, або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів.
Статтею 37 Закону визначено обставини, що зумовлюють обов’язкове зупинення виконавчого провадження, ст. 38 Закону надає державному виконавцю право на зупинення виконавчого провадження. Порядок і строки зупинення виконавчого провадження визначено в ст. 39 Закону.
При вирішенні питання про те, чи здійснені державним виконавцем дії, передбачені Законом, у встановлені строки для виконання рішень немайнового та майнового характеру слід звернути увагу на те, що впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться (ст. 39 Закону). Тобто строк, коли державним виконавцем проводились виконавчі дії є строками здійснення виконавчого провадження, а коли виконавче провадження зупинено – виконавчий документ перебуває на виконанні в органі державної виконавчої служби і цей термін не включається до строків здійснення виконавчого провадження.
Після закінчення існування обставин, що стали причиною для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов’язаний поновити виконавче провадження. З цього періоду перебіг строку здійснення виконавчого провадження продовжується.

Козак В.В. — начальник відділу ДВС
В.Березнянського РУЮ

Немає коментарів:

Дописати коментар